Родина Тараса Шевченка мала досить велику сім’ю – крім Тараса у батьків було ще 9 дітей. На жаль, реалії того часу не давали змоги всім дітям вижити. Декілька сестер померли ще маленькими
Брати і сестри Шевченка
Катерина (20.11.1804 – бл. 1848)
Катерина Григорівна Шевченко
Роки життя – (20.11.1804 – бл. 1848) Діяльність – Селянка, кріпачка.
Будучи старшою серед дітей – доглядала інших, так збереглися спогади Тараса з дитинства. Одружилася29 січня 1823 р. Після одруження жила в сусідньому селі – Зелена Діброва. Народила 12-теро дітей. Після смерті матері малий Тарас часто заходив до Катерини. Померла вона від холери в 44 роки, разом з донькою, згодом помер чоловік
Тарас Шевченко – письменник і художник, який вже не одне століття надихає українців.
Говорити про Шевченка без пафосу, дійсно, важко. Адже без перебільшення видатний письменник, художник, борець за правду і свободу є символом України.
Його вірші, поеми і просто короткі фрази є джерелом надії і стимулом до боротьби вже 200 років.
Ми відібрали найвлучніші висловлювання Тараса Шевченка:
“Кавказ”
“Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!”
“І мepтвим, і живим…”
“Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.”
“Гамалія”
“Огонь запеклих не пече.”
“До Основ’яненка”
“Наша дума, наша пісня Не вмpе, не зaгинe… От де, люде, наша слава, Слава України!”
“І мepтвим, і живим…”
“Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинaють”.
“Заповіт”
“Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кpoв’ю Волю окропіте.
“Катерина”
“Кохайтеся, чорнобриві, Та не з мocкалями, Бо мocкалі — чужі люде, Роблять лихо з вами.”
“І мepтвим, і живим…”
“Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була своя”.
“Тарасова ніч”
“Зажурилась Україна — така її доля!”
“Чи ми ще зійдемося знову?…”
“Свою Україну любіть. Любіть її…Во врем’я люте. В останню, тяжкую минуту За неї Господа моліть.”
Про життя і творчість Тараса Шевченка написано вже безліч книг і публікацій. Перевірте себе, наскільки добре ви знаєте Кобзаря?
Рекордна кількість пам’ятників
1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Це друге місце за кількістю пам’ятників одній особі. Найбільше на Землі, вважають дослідники, існує монументів Ісусу Христу. Щоправда, є версія, за якою другим за кількістю пам’ятників вважають Володимира Леніна. Але останнім часом, принаймні, в Україні їхня кількість значно зменшилася.
Більшість монументів Шевченку розташовані на території України — 1256, зате майже півтори сотні розмістились у 35 країнах.
Мікромініатюрний “Кобзар”
На фото: мініатюрна книга, вгорі для порівняння – макове зерня. Збільшено в 700 разів
Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку “Кобзар”, розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.
Шевченко прикрашає придністровські гроші
У 1995 році на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки була введена банкнота у 50 тисяч рублів. На лицьовій стороні – портрет українського гетьмана Богдана Хмельницького, а на звороті – пам’ятник Тарасу Шевченку перед будівлею університету в Тирасполі.
У 2002 році ці гроші надрукували з новим дизайном. Так на банкноті у 50 рублів з’явився портрет Тараса Шевченка. Купюра була зеленого кольору. Тому ”зеленими” придністровці називали не долари, а гроші з Шевченком. Остаточний сіро-зелений дизайн купюр з Кобзарем затвердили 2007 року.
Шевченко є на Меркурії
У 1973-1975 роках автоматична станція “Марінер-10” тричі пролітала поблизу Меркурія і вперше провела його фотографування з близької відстані. Було виявлено, що поверхню планети покривають кратери різних розмірів. За правилами Міжнародного астрономічного союзу їх назвали в честь художників, музикантів, письменників і поетів. Таким чином один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я нашого Тараса Григоровича. Діаметр кратера Шевченко – 137 кілометрів.
180 населених пунктів
У 1964 році, коли відзначався 150-річний ювілей Великого Кобзаря, 196 населених пунктів СРСР носили ім’я Шевченка. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка. У Казахстані його ім’я носить Форт-Шевченка, з 1964 по 1991 роки місто Актау мало назву Шевченко. Також назву Шевченко носять 3 села, 4 селища і 8 хуторів в Адигеї, Башкортостані, Краснодарському краї та 8 областях Російської Федерації, і село у Рибницькому районі Придністров’я.
Крім того, на честь Шевченка названі морська затока в Аральському морі та вершина висотою 4 200 м на північному схилі Великого Кавказу, в Боковому хребті. Це ім’я дали їй українські альпіністи, які вперше зійшли на цю вершину Кавказу у 1939 році.
На фото: пік Шевченка
Твори Шевченка перекладені на мову есперанто
Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Серед них — японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто. Найбільше перекладів було здійснено російською, німецькою, польською, англійською мовами.
Шевченко був модником
Образ Шевченка часто малюють у вигляді такого собі вусатого чолов’яги у шапці і свиті. Дослідники біографії митця не погоджуються з таким однобоким трактуванням його постаті. Так, Шевченко був у душі демократ, і не любив надмірної пишності. Втім, під час життя у Петербурзі, коли він став модним портретистом і почав заробляти добрі гроші, Шевченко одягався досить модно. Зокрема, у своєму щоденнику він написав про особливе задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша, який тоді коштував 100 карбованців. (Для порівняння – працюючи в археологічній комісій Шевченко заробляв 150 карбованців на рік).
Тарас Григорович планував одруження
Про особу 20-річної наймички Ликери Полусмакової, в яку закохався Шевченко на 46 році життя, відомо з біографії поета. Втім, ця дівчина не тільки полонила серце митця, він збирався з нею одружитися. Готувався до весілля, купував посаг, найняв для грубуватої Ликери вчителя, аби “зліпити” з неї дівчину-мрію. Але не судилося. Серед причин розриву називають кілька версій. Перша — що Шевченко застав дівчину в обіймах того-таки вчителя. Інша – що сама Ликера не схотіла їхати з Шевченком до Петербургу, а воліла залишитися у звичній для себе обстановці. Найімовірніше, вважають дослідники, що Кобзар таки зрозумів, що була Ликера жадібною, грубою, неохайною, і погодилась на шлюб з Шевченком тільки з корисливою метою.
У Шевченка міг бути син
Кобзар мав дружні стосунки з українським вченим Михайлом Максимовичем. Під час відвідин його у Москві познайомився з молодою дружиною Михайла – Марією. Жінка обіцяла посприяти у пошуках нареченої для поета. Між ними зав’язалися теплі стосунки, вони багато листувалися. А деякі дослідники припускають, що Тарас Григорович навіть дуже зблизився з Марією Максимович, бо через дев’ять місяців після відвідин поета у неї народився син. До цього дітей у Максимовичів не було. Втім, інші дослідники наполягають, що Шевченко ніколи б не переступив цієї межі, адже був вірним другом.
Пісня «Якби З Ким Сісти Хліба З’їсти» є частиною масштабного культурно-мистецького проекту «Від Шевченка до Костенко», започаткованого співачкою Оксаною Мухою і композитором Дмитром Кацалом. У його рамках поезії найвидатніших українських поетів – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Богдана-Ігоря Антонича, Василя Стуса, Грицька Чубая, Ліни Костенко – стають піснями.
«Зізнаюся, я тільки недавно відкрила для себе поезію “Якби з ким сісти хліба з’їсти”. Раніше якось не звертала уваги саме на цей вірш, хоча й читаю Шевченка доволі часто. А ще більшим відкриттям було для мене, коли Кобзар зазвучав у блюзі! Як влучно сказав Дмитро Кацал: “Так Шевченко ж писав у блюзі!”. Саме тоді, коли я почала співати ці життєві і дуже глибокі рядки у цьому стилі, зрозуміла, про що вірш!
Бувають миті, коли і мені бракує тієї рідної, безкорисливої душі, з якою можна, як писав Шевченко, “сісти хліба з’їсти” і не “одуріть на самоті”», – проконментувала Оксана Муха.
Мультфільм “Садок вишневий коло хати” Т.Г.Шевченко
Екранізація вірша Тараса Шевченка “Садок вишневий коло хати”.
Автори: Ольга Соловйова та Анна Інєватова.
неділя, 11 березня 2018 р.
Фільм "Мій Шевченко" - бібліографічна розповідь про життя поета
Фільм "Мій Шевченко", є нешаблонною спробою показати справжнього, живого Кобзаря, і при тому без втрат пошани й любові до нього. В інтригуючій назві — "Мій Шевченко" — приваблює оте присвійне — "мій". Тобто — особистісний погляд, суб'єктивний — тим і цікавий. Як з'ясувалося з невеличкого прологу до фільму, займенник "мій" стосувався не якогось конкретного журналіста чи науковця і його власного розуміння творчості Шевченка, а кожного з глядачів взагалі.
9 березня – день народження Тараса Шевченка.
Поета, художника, генія, Кобзаря і… світлої, веселої, яскравої ЖИВОЇ людини!
Можливо, заяложені фрази шкільної програми про Тараса Шевченка і не роблять його постать привабливою, не дають усвідомлення його величі. Та й ми самі найчастіше згадуємо про нього лише у Шевченківські дні, проводячи якісь заходи (часто формальні) та витираючи пилюку з томів Шевченка. Можливо, варто говорити про нього не лише, як про революціонера, але і як людину, в котрої були почуття, ніжність, кохання …були свої людські, земні бажання, емоції….
Ану відгадайте, який був улюблений напій Шевченка? А страва? Знаєте?
Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 2018 року
У 204 річницю з дня народження великого Кобзаря Президент Петро Порошенко вручив національні премії імені Тараса Шевченка 2018 року, які були присуджені на підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Грузінов Юрій Георгійович, оператор, громадянин Російської Федерації
Кіномистецтво
за цикл історико-документальних фільмів про Майдан 2014 року
6 березня2018 року указом Президента України уточнений перелік номінацій, за які присуджується премія — номінація «Література, публіцистика, журналістика» розділена на дві окремі номінації «Література» та «Публіцистика, журналістика».[1] Таким чином, премією відмічені дві роботи, подані у номінації «Література, публіцистика, журналістика». Премії у номінації «Театральне мистецтво» цього року не присуджені.
На 2018 рік розмір Національної премії України імені Тараса Шевченка встановлений у розмірі 240 тисячі гривень кожна.
ІВАН ДРАЧ.
СКИНЬТЕ З ШЕВЧЕНКА ШАПКУ
Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха. Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: Йому було перед смертю всього лише сорок сім.
А то підробили діда і шкутильгаєте з дідом. Ліниву свою недолугість за ним пускаєте слідом. А він вибухає і шпетить всю вашу дурну макітру І молодо круговертить. Молодо! Проти вітру!
А він все шукає до пари — наймичку з сиротою, А він пропада за маною — не вашою, а отою! І горне гору роботи, бо в нього роботи гора. Гори до нього горнуться, сонце — на вістрі пера.
Він пильно у нас вдивляється. Вільний свавільний самум. Здається, ядерно вибухне з отих непокірних дум. А то регоче і тішиться, наче хлопчисько радий. Шевченко був молодим. Шевченко завжди молодий.
Листопад, 1995
пʼятниця, 9 березня 2018 р.
Кожен народ має свої знакові постаті. Для Англії – це Байрон, для Німеччини – це Гете, для Польщі – Міцкевич, для Росії – Пушкін, для України – Шевченко. Кожна епоха має своє уявлення про Тараса Шевченка, формує і сприймає його образ. На цьому шляху його називали поетом національним і тут же відступали назад - робили поетом "мужицьким", селянським. Його заганяли під найрізноманітніші стандарти, його намагалися причесати кожен своїм гребінцем, а він все ж залишається Тарасом Шевченком - світочем української культури, поетом - символом України.
Нині Шевченків «Кобзар» для українців те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню. По ньому український селянин, водячи зашкарублим, покрученим від важкої праці пальцем, вчився читати. Вуста старанно шепотіли заповітні прості рядки, а розум осявала істина – «Борітеся – поборете!» Його вчили напам’ять. Політв’язні царату, дисиденти, шістдесятники. Шевченко був з кожним українцем у тюрмах, таборах і на засланні; на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах війн, в руїні Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, що залишився на окупованих агресором українських територіях. Попри час, Шевченко не віддаляється, не бронзовіє. Він – апостол правди – живий! У чому криється цей феномен, ця дивна незбагненність? У живому щирому слові Тараса, що іноді бринить як струна, а іноді подібне до гострого важкого меча. «Без Нього… хто знає, що було б з нами!», - зазначає Богдан Лепкий.
У 2013 році учні нашої школи взяли участь в обласному конкурсі навчальних проектів з української літератури " 200 років від Дня народження Т.Г.Шевченка"