Український поет Василь Симоненко народився на другий день різдвяних свят – 8-го січня.
Видатний поет і журналіст, своїми текстами він відстоював найкращі людські та українські цінності. Як в епоху 60-их, так і нині, його гострі рядки та лірика не втрачає актуальності.

Є три категорії брехунів: одні брешуть, щоб мати з цього моральну чи матеріальну вигоду, другі брешуть, аби брехати, а треті служать брехні, як мистецтву. 
Якими б цитатами бездари не підпирали свою розумову стелю, вона, однак, занизька для нормальної людини.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.



Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні. 
Вічна мудрість простої людини
В паляниці звичайній живе.
На світі той наймудріший, хто найдужче любить життя


Благородна брехня возвеличує правду.
Нема нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини.
В калюжі глибоко не пірнеш, будь ти хоч японським шукачем перлів


Щасливий той, хто хоче мало від життя: він ніколи не розчарується в ньому.
Світ який — мереживо казкове!..
Світ який — ні краю ні кінця!
Зорі й трави, мрево світанкове,
Магія коханого лиця.
Живе той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Скільки б не судилося страждати,
Все одно благословлю завжди
День, коли мене родила мати
Для життя, для щастя, для біди.