З Днем Незалежності , Україно!!!!

З Днем Державного Прапора, Україно!

Медовий Спас: що це за свято, і які традиції з ним пов'язані

Середина останнього місяця літа для православних віруючих примітна тим, що в цей період починається Успенський піст. У перший день його початку за традицією багато християни відзначають свято Медовий Спас, присвячений пам'яті 7 мучеників Маккавеїв. Що ж особливого трапилося в цей день?

Згідно древнім рукописам, саме в цей день у 988 році прийняв хрещення Володимир Великий. У Медовий Спас служителі храмів згадують постраждали за віру мучеників Маккавеїв, їх учителя Єлеазар і мати Соломонию. У 166 році до н.е. їх привели до царя Сирії Антіох, звинувачуючи в тому, що вони проповідували християнство. Жорстокий правитель вирішив примусити їх з'їсти заборонену в Старому Завіті їжу, а коли отримав відмову, розлютився і зрадив братів разом з їхньою матір'ю і вчителем жорстоким мукам. Їм відсікали пальці на ногах і на руках, вирізали язики, палили живими на розпечених сковорідках, здирали з голови шкіру. Таким чином були замучені шість старших братів. Наймолодшого Антіох з ласкою переконував відректися від віри. Він обіцяв йому нагороди і нарешті попросив його мати дати останньому братові рада. Але Соломония звернулася до свого сина, переконуючи його залишатися вірним вірі і не боятися мучителя. Тоді цар віддав їх смерті, піддавши при цьому ще більшим мукам.

 Медовий Спас: традиції

Здавна в цей день було прийнято посипати кути в будинку насінням дикого маку для того, щоб ніяка нечисть не зуміла проникнути в житло. Сама назва свята - Медовий Спас - пояснюється тим, що починаючи з цього часу бджоли припиняють збирати нектар, і починається збір меду. Причому стільники, які зрізались першими, спеціально залишали для того, щоб понести в храм на освячення. Вважається, що лише після цього можна було вживати в їжу зібраний мед.

Коли наступав Медовий Спас, пасічники одягали святковий одяг і вибирали найбільший вулик, в якому було найбільше меду. Зібрані стільники складалися тільки в новий посуд, зроблену з дерева. Крім меду, в храм також брали букетик літніх квітів, в який вплітали кілька головок маку. Частина освячених рослин залишали в будинку або у біля входу, щоб захистити житло від нечистої сили. А макові головки розкидали навколо хліва з худобою, щоб відьми вночі не крали молока і не насилали хвороб. Більшу ж частину букетика клали за ікону. Вважається, що там він випромінює святу енергію і буде допомагати в разі хвороби. Мало хто знає, що Медовий Спас, дата якого припадає на 14 серпня, має ще одне ім'я - Спас на Воді. Це пояснюється тим, що в цей день було прийнято освячувати колодязі і ставки, а також влаштовувати біля ставків, річок і озер народні гуляння.

Медовий Спас: прикмети Здавна цей день для слов'ян символізував початок прощання з літом. Після нього погода стане більш прохолодною, дні коротшими, а ночі довшими. Після цього свята православні приступали до посіву озимих культур. Вважалося, що, якщо зробити це раніше - буде неврожай. Православні вірять: якщо у цей день скупатися, то будуть прощені незамолені гріхи.

У 2017 році Трійця припадає на 4 червня. Цей день є переходом від весни до літа. І свято Трійця вважається перехідним святом. До цього часу вже остаточно прокидається природа. Все цвіте і наповнюється життям. Саме в це свято весна передає естафету лету. У цій статті розповімо які існують традиції, обряди і забобони для свята Святої Трійці.

Історія свята Трійця

Це свято дуже давне. Його коріння виходять з часів Старого завіту. Саме в цей день на святих апостолів, послідовників Ісуса Христа, зійшов Святий Дух, який і символізує триєдність Бога. З цього дня Бог послав апостолам дар розмовляти різними мовами. І саме цей день вважається Днем народження Церкви. Традиції святкування Трійці древньоязичницькі і християнські тісно переплетені між собою і мирно співіснують по сьогоднішній день.

Трійця у слов’ян (дохристиянська)

Поклоніння Богині весни Ладі на трійцю поступово було забуто, а супроводжуючі це свято традиції і звичаї злилися з християнськими обрядами і створили навколо цього свята барвисту обстановку.

А в деяких районах дотепер існують назви “Зелені Святки“, “Русальний тиждень“.

Свято Трійця в інших народів світу

У світі відзначають це свято не тільки в Україні, Білорусі, Росії. У таких країнах, як Німеччина, Австрія, Бельгія, Іспанія, Данія, Латвія, Люксембург, Румунія, Швейцарія, Норвегія, Франція, Ісландія це свято вважається державним.

Наприклад, в Австралії досі прийнято прикрашати колодязі вінками з квітів і зелених гілок берези. А під час проведення меси в храмах випускають на волю голубів – символів цього чудесного релігійного свята.

На острові Кіпр православні християни на Святу Трійцю відзначають і свято води. Свято називається Катаклізмос і символізує спогади про Вселенський потоп і порятунок Ноя.

У Німеччині перед святом прийнято наводити порядок в будинках і садах. Прикрашають житло вінками з гілок берези, букетами польових квітів. А так же влаштовуються народні ігрища з катанням на гойдалках і човнах.

Традиції та прикмети на Трійцю

У слов’янському світі Трійцю святкують три дні. Господині до неї дуже ретельно готуються. Це свято за своєю значимістю прирівнюється до Великодня і Різдва.

Субота перед святом Трійці є поминальним днем. Люди в храмах ставлять свічки за упокій померлих родичів. Потім приходять на цвинтар для поминання померлих і залишають їм частування. Особливо моляться в цю суботу за тих, хто помер передчасною смертю, вважаючи їх жертвами підступних русалок.

Після відвідин кладовища народ наводить порядок у своїх будинках, будівлях, у дворах. Всі очищається від сміття, ретельно вимивається. Підлоги в будинках вистилаються свіжоскошеної травою. На підлозі і по всіх доріжках двору розстеляють аїр. Цей свіжий приємний запах дитинства пам’ятається все життя. Віконниці і дверні укоси в будинку прикрашають гілками берези, клена, липи. Ці гілки свіжої зелені, наповнені силами прокидається землі, є оберегами нового врожаю і дарують людям і тваринам здоров’я. Вони є символом нової життєдайної сили, нового життя.

Прикрасивши житло, дівчата йшли завивати берізку. Вибирали в лісі молоде кучеряве деревце, прикрашали його стрічками, водили хороводи з піснями. До свята готуються різні святкові страви. Жінки печуть пироги, готують різні м’ясні і рибні закуски, щоб пригостити гостей і своїх близьких перед Петровим постом.

У деяких регіонах в цей день фарбують яйця в зелений колір. Перший день – Зелену неділю. Цей день в народі вважають днем активності й підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якої прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Вранці в цей день в храмах відбуваються святкові богослужіння. Потім люди ходять один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки, багато виїжджають на пікніки.

Особливо ці традиції збереглися в сільській місцевості. Трійця завжди вважалася дівочим святом. Дівчата надягали свої найкращі вбрання. Вони на зелених святках припиняють співати веснянки та плетуть вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння. Потім вони йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і берегли до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть їм у нову сім’ю благополуччя і любов. Потім під берізкою організовували пікнік – святкову трапезу. Увечері народ розважали ряджені, скоморохи.

Другий день свята називається Клечальним понеділком. У цей день після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословення на майбутній урожай. Діти в цей час бавилися різними іграми.

На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата “водили тополю”, в ролі якої була незаміжня дівчина – перша красуня на селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками та водили по дворах, де господарі щедро пригощали її. Зустріти Тополю вважалося до великої удачі, та й сама вона кожному зустрічному бажала з поклоном доброго врожаю, любові і благоденства. У цей день в колодязях освячували воду, позбавляючи її, таким чином, від нечистої сили.

Католики Польщі, України та Білорусі в ці дні теж прикрашають храми гілками берези, збирають і несуть в храм для освячення трави, квіти. Вважається, що ці трави виліковують від багатьох хвороб. Під час служби на квіти треба пролити кілька сльозинок.

Зелені свята

Тиждень після Трійці називається “Зелені свята”.

Народні звичаї Трійці

З Трійцею пов’язано багато народних звичаїв, прикмет і ритуалів. Так, наприклад, трави (меліса, м’ята) і квіти після освячення в церкві вважаються цілющими, тому з них заварюють чай.

Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров’я і краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і красу.

Трійця вважається кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову, то це є запорукою дружної, щасливої і міцної родини. Хто не вірить, може перевірити на власному досвіді.

Багато прикмет на Трійцю пов’язані з погодою. Якщо в цей день іде дощ, то це до хорошого врожаю, до тепла, до грибного літа. Духів день вважається іменинами землі. У трійцю не можна працювати на землі, зате можна збирати лікарські трави. Зібрані в цей день трави володіють особливими цілющими властивостями.

За народними повір’ями разом за Зеленими святками йшов русальний тиждень. Це час ворожінь, якими в основному захоплювалися дівчата. Вони плели і пускали на воду віночки. Якщо віночки, пущені по воді, сходяться, значить, дівчину в цьому році посватають. Якщо віночок повернеться до берега, значить, вона просидить ще рік в дівках. А якщо віночок зовсім потоне, то нескоро дівчина вийде заміж. Якщо рівно пливе вінок – і життя складеться розмірено і гладко. Якщо вінок гойдається на хвилях або паморочиться, значить і життя буде бурхливим, неспокійним. Якщо вінок швидко зник з очей – вийти заміж їй в далеких краях.

В Трійцю дівчата ворожили ще на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів.

Також на Трійцю для збереження сімейного щастя готували особливу яєчню. Для цього брали для неї 2 яйця, знесених куркою в четвер, що символізували подружню пару. Жарячи блюдо на круглій сковороді, господиня наговорює на нього молитву: “Пресвята Трійця, помилуй нас. Очисти, Господи, гріхи наші, Дух Святий, зціли неміч нашу, імені Твого ради. Господи, помилуй (тричі). Слава Отцю, Сину і Святому духу, нині і повсякчас навіки вічні. Амінь”. Причому ніяких спецій, крім солі, в цей оберіг не кладуть. Його приправляють тільки зеленню, яку не можна подрібнювати, а укладають цілком, позначаючи тим самим цілісність своєї сім’ї. Готову яєчню із зеленню, не розрізаючи, вкладають в круглий житній коровай, освячений у церкві. Цей коровай – єдине, що можна розрізати, але виключно навпіл (уздовж). У результаті виходить своєрідний “бутерброд”, який загортають у вишитий рушник і забирають з собою у березовий гай. Там, під заздалегідь прикрашеної берізкою, треба з’їсти цей коровай удвох з коханим чоловіком.

Гадають на Трійцю і на виконання бажання. Для цього візьміть ланцюжок, який ви носите постійно. Але пам’ятайте, що ворожити по одному і тому ж ланцюжку можна тільки один раз! Коли будете збиратися на ранкову службу, надягніть цей ланцюжок. Прийшовши до церкви, поставте свічку за здоров’я своїх суперників, недоброзичливців, заздрісників. Виходячи з церкви, зробіть пожертву на потреби храму. Прийшовши додому, загадайте бажання і перерахуйте ланки ланцюжка. Якщо число їх виявиться парним – бажання збудеться. Якщо ж випаде непарне число – не чекайте його виконання. Ланцюжок після ворожіння не можна надягати три доби.

А ще дівчата ворожили на судженого. Напередодні Трійці вони “завивали” березу. Тонке деревце пригинали до землі, переплітали його гілки з травою, прикрашали стрічками. У день Трійці вони йшли до берізок дивитися свої вінки, розвивали деревця. Кілька гілочок берези при цьому зрізали, їх клали під подушку і примовляли: “Суджений мій, ряджений, приходь разом берези завивати”. Вночі їм міг наснитися суджений. Таких гадань може бути безліч. Але щоб ці прикмети і ворожіння збувалися, в них необхідно вірити. А думки іноді матеріалізуються. Вірте в себе і своїх близьких, і все у вашому житті складеться якнайкраще.

Забобони і небезпека на Трійцю (Сьомік)

Ще одне слов’янське повір’я говорить про те, що німфи і наяди-русалки виходять зі своїх місць проживання вирів і річок на поля саме на Трійцю. Ночами вони заводять свої ігри і живуть у лісах до Петрова дня.

У народі вважається, що подорожніх вони зазивають сміхом і можуть залоскотати до смерті. Семик здавна називають “великий день русалок”. Тому купання в річках під час зелених святок вважається небезпечним.

Ще в старовину служителі церкви звинувачували народ у язичницьких забобонах і пов’язано це було з повір’ями про русалок. Не всі традиції Трійці дня дійшли до нас. Багато чого забулося, а що – то видозмінилася до невпізнання. Але, тим не менш, свято живе досі і з християнськими і народними традиціями.

Наприклад, таємничі незнайомки можуть влаштовувати в стилі старих слов’янських традицій “фаєр шоу” – казкові танці з вогнем, ну і звичайно після цього також як і в минулі часи стрибати через вогнище парами.

Мати – це людина, яка завжди стоїть за спиною: прикриває, підтримує, розправляє нам крила.

 Може бути, тому ми інколи забуваємо про наших матерів – забуваємо зателефонувати, зайти в гості, сказати, як ми їх любимо, передає Ukr.Media.

І хоча для подяки підходить будь-який день, але сьогодні, 14 травня, як раз є привід: в Україні і ще в більш ніж 20 країнах світу святкується День матері.

Історія свята

У США в 1907 році якась Анна Джарвіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшанування матерів у пам'ять про свою матір. Міс Джарвіс написала листи в державні установи, в сенат і деяким знаменитостям з пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. У 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері офіційним святом, а з 1914 року він став національним.

Слідом за США другу неділю травня оголосили святом 23 країни (в їх числі: Австралія, Італія, Сінгапур, Індія, Мексика, ОАЕ, Естонія та інші), а ще більше тридцяти країн відзначають свято в інші дні.

В Україні День матері відзначається з 2000 року.

Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні. Лилась пожежі вулканічна лава, стояли в сивих кратерах сади. І захлиналась наша переправа шаленим шквалом полум'я й води. Був білий світ не білий вже, а чорний. Вогненна ніч присвічувала дню. І той окопчик – як підводний човен у морі диму, жаху і вогню. Це вже було ні зайчиком, ні вовком – кривавий світ, обвуглена зоря! А я писала мало не осколком великі букви, щойно з букваря. Мені б ще гратись в піжмурки і в класи, в казки літать на крилах палітур. А я писала вірші про фугаси, а я вже смерть побачила впритул. О перший біль тих не дитячих вражень, який він слід на серці залиша! Як невимовне віршами не скажеш, чи не німою зробиться душа?! Душа в словах – як море в перископі, І спомин той – як відсвіт на чолі… Мій перший вірш написаний в окопі. Він друкувався просто на землі. © Ліна Костенко


У День скорботи свічку запаліть, згадайте тих, хто не вернувся з бою. Їм слів не треба. Просто помовчіть... Хай буде Вічна Пам'ять вам, Герої! #ІншіВіршіТаПоезія #музика

#ВіршіТаПоезія #музика

ДПА-2017 з української мови у старшій школі (11 клас)

Для отримання результату державної підсумкової атестації з української мови у 2017 році, випускникам загальноосвітніх шкіл необхідно взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні з цього предмета.

У 2017 році тест ЗНО з української мови та літератури включатиме в себе дві частини завдань: мовну і літературну. Відповідно, для державної підсумкової атестації з української мови, випускнику школи необхідно виконати мовну частину завдань тесту. Результат виконання цих завдань буде зарахований як держана підсумкова атестація.

Завдання для проведення атестації з української мови у формі ЗНО укладаються Українським центром оцінювання якості освіти та відповідають державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами.

Зміст тестових завдань визначається програмою ЗНО з української мови та літератури у 2017 році.

ОЦІНКА ДПА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

У 2017 році мовний блок тесту включає 34 завдання. Максимальна кількість тестових балів, що може набрати учасник ЗНО, правильно виконавши всі завдання мовної частини тесту дорівнює 68 балам.

На підставі кількості тестових балів, яку набрав учасник тестування за виконання завдань мовного блоку, буде визначена його оцінка за 12-бальною шкалою.

Для визначення результатів учасника зовнішнього оцінювання за 12-бальною шкалою використовується Таблиця переведення тестових балів в шкалу 1-12 балів.

Таблиця переведення тестових балів оприлюднюються Українським центром оцінюванняпротягом двох-трьох тижнів після проведення тесту і тільки після перевірки правильності виконання завдань кожного учасника тестування.

Зазначена таблиця є рейтинговою, оскільки вказує на місце результату зовнішнього незалежного оцінювання особи серед результатів інших учасників тестування з української мови.

За підсумками тестування Український центр оцінювання якості освіти надсилає загальноосвітнім навчальним закладам результати тестування кожного учасника з української мови, які зараховуються як результати державної підсумкової атестації.

БІЛЬШЕ ПРО ЗНО