Великдень: чому цей день особливий і як його відзначити. Традиції, повір'я, звичаї, знамення Великодня

Світле Христове Воскресіння - найбільше християнське свято. Як розшифрувати його основний посил та як святкувати

Великдень – це світле небо, усіяне, як говорили наші бабусі, небесними квітами, це кошики з духмяними пасочками і барвисті крашанки, це радісні обличчя і лунке вітання "Христос Воскрес!".

"Воістину воскрес!" - буде чутися звідусіль у відповідь, і незнайомі люди в цю мить стають добрими знайомими і хорошими друзями. Мить єднання, мить відкритих воріт до неба, мить, коли приходить найчіткіше усвідомлення того, що ти на цій землі - людина, подоба Божа, найвище на землі створіння, і що твоє життя - таки вічне, бо це щойно довів Христос, відкривши земній людині ворота до небес. 

Воскресіння Христове - головне церковне свято, найперше з 12 найважливіших свят, особлива врочистість. Цьогоріч воно відзначається 8 квітня і вважається раннім.

 Велика ніч очікування Дива

У народі її щиро вважають чарівною, чудодійною, особливою, і не важливо, наскільки хто посвячений у церковні традиції. Намагаються не спати, щоб не проспати благословення, не вимикають світло, щоб не пропустити Світлу вість. Це - поглиблене очікування великодньої радості. Особливо це відчутно, коли ніч починає набувати перших ознак світанку і навколо храму тісними рядами розміщуються віряни з кошиками, приготовленими до освячення. Це і паски, і писанки, крашанки, ковбаса, шинка, сало, масло, сіль.

У суботу ввечері читаються святі книги, Великодня Служба Божа триває всю ніч, а вже опівночі починається  Свято Христового Воскресіння. Тоді, подібно до жінок-мироносиць, які прийшли до Гробу Господнього, миряни тричі обійдуть під урочисті звуки дзвонів храм, зупинившись перед його зачиненими дверима, ніби перед запечатаним Божим гробом.

І під перший радісний ранковий тропар  "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах життя дарував!" почнеться ранкова найсвятковіша за всі свята утреня. І святий отець хрестом відкриє двері храму, сповіщаючи, що Христос відкрив нам ворота до неба, і винесуть плащаницю, і з цього моменту на вітання священика "Христос Воскрес!" миряни вітатимуться "Воістину Воскрес!", і це вітання буде звучати 40 днів, аж до Вознесіння Христового.

Події Всеношної дуже символічні. Саме на Великдень у перші століття після Різдва Христового приймали Таїнство хрещення і миропомазання, упродовж Світлого тижня лишаючись у білому вбранні, яке символізувало даровану Господом чистоту. Тому, ідучи до церкви, вбираються у світлий одяг, новий, вважаючи, що "Хоч і лихацька сорочка, але на Великдень вона завжди біленька".

Коли сорочка спадає з плечей

Колись бабуся розповідала нам, малим, що на Всеношній правиться так, що аж "сорочка з плечей спадає", маючи на увазі особливу врочистість і піднесення. За відчуттями це так і є - Великодня ніч особлива, настрій від неї передати неможливо. Тому кожен мирянин у суботу, заздалегідь зібравши великодній кошик, іде до Божого храму. Дехто - на світанку, це також не нівелюватиме велич свята, головне - іти усвідомлено, розуміючи суть свята, своєї ролі в ньому, таїнства харчів, які освячуються. Так церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати "скоромне", себто їсти непісні страви. Щедрий великодній стіл - символ небесної радості та символ вечері Господньої.

Основний посил Великодньої радості читається у Пасхальній проповіді святителя Іоана Золотоустого, яка цієї ночі звучить у кожному храмі: "Воскрес Христос, і пекло знищено… Воскрес Христос, і життя торжествує. Воскрес Христос, і немає жодного мертвого у гробі". Відтепер для людей відчинені двері Царства небесного, і це - найбільший тріумф людини.

За святковим столом родина збирається, відразу повернувшись з церкви. Намагаються приїздити звідусіль до батьків, до найрідніших. Кожна родина має свої звичаї, які йдуть від діда-прадіда, у кожної родини свої святкові історії. Світлий день Великодня зміцнює їхні корені, занотовує історії для нащадків, об'єднує родину, а відтак - країну. А звичаї - вони в кожного різні, у кожного мають право на життя. "По вірі вашій та й буде вам!" - говориться у церковних літописах.

У що ми віримо святкового ранку

• Почати святковий сніданок цього ранку з освяченого яйця - символу нового життя у Христі.
• Милосердно поділитися з ближніми та тими, хто потребує, частиною освяченого з великоднього кошика, таким чином поділившись не просто їжею, а радістю Воскресіння Христового, надією на життя вічне.
• Дівчата вмиваються водою, у яку кладуть освячені крашанки, щоб бути ще вродливішими, "як та крашанка".
• Господарі дають окраєчок освяченого хліба худобі - на приплід і на здоров"я худоби.
• У гості цього дня не ходять, щоб весь рік родина була разом.
• Жінки снідають стоячи - щоб бути здоровою і моторною.
• Діти влаштовують "змагання крашанок": б'ються ними, стискаючи  у руці - у кого крашанка цілою залишиться, у того "голова мудріша".
• Дівчата дарують крашанку парубку, який сподобався. Можна придумати, як це зробити, або ж просто пригостити. У цьому є певна магія: кажуть, так можна причарувати хлопця, який сподобався.
•  Після сніданку йдуть на цвинтар, щоб сповістити й померлих, що Христос воскрес.
• А під вечір розпочиналися дитячі й молодіжні хороводи з веснянками та гаївками; обмінювалися писанками і крашанками, у яких домінує червоний колір - нагадування про кров Ісуса Христа.

Історія Світлого Воскресіння

У традиціях Великодня переплелися як християнські, так ще й язичницькі звичаї. Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні здавна, адже відомо, що  яйце символізує зародження нового життя. У християнстві яйце - символ Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя.  

Паска - круглий хліб, випечений на славу Сонця у язичників, у християн - символ хліба духовного, символ Тіла Христового. "Він Сам Своїм Тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для праведності" - пишуть святі книги. 

Ісус Христос метафорично називає Себе хлібом Божим: "Я хліб життя!»; «Я – хліб, що зійшов з неба»; «Цей же – хліб, що сходить із неба»; «Я – хліб живий, що зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, – це Моє Тіло, [яке Я віддам] для життя світу!»; «Це є хліб, що зійшов із неба» (Івана 6:33, 35, 41, 50, 51, 58).

 

В Україні святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали ще наприкінці першого тисячоліття, із запровадженням християнства. Ці обидва свята збігалися у часі (у язичників - весна, рівнодення) і мали однакове значення - перемогу життя над смертю. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, деякі звичаї церква адаптувала під християнські, приміром гаївки, забави, дарування писанок та крашанок. 

Син Божий, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці, й Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом - янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці  прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Янгол і сповістив їм про Воскресіння Господнє.

Напевне, ще з язичництва прийшов до нас звичай поливаних понеділка і вівторка. У понеділок хлопці обливають водою дівчат, накликаючи жаданий дощ на ниви, або ж беруть відкуп тими ж крашанками та писанками. У вівторок дівчата “зводять порахунки” з хлопцями. І також отримують жартівливий відкуп.

 

Великодні прикмети, повір’я

• Якщо на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня - льон.
• Якщо на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
• Якщо на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
• На Великдень перший раз закує зозуля.
• Де вовк на Великдень зачує дзвони, то там буде цілий рік крутитися.

Усе-таки яйце за курку старше! Великодні примовки:

• Їж Ковбаску, поки Паска.
• А яйце від курки старше, бо воно свячене.
• На Великдень обійдемося і без гречаної паски.
• Такий вдатний ґазда, що й кури крашанками несуться.
• Рохкай, пацю, рохкай, іще не Великдень.
• На Великдень: кожна дівка – маківочка, кожен хлопець – голубочок.
• Не щодня Великдень.

Господи, яка краса навколо!

Напевне, кожному великоднього ранку хочеться сказати це разом з "Христос воскрес!".  Світанки Великодня описані в безлічі книжок, зображені на безлічі картин, бо вони справді неймовірні. Сонце - не важливо, чи небо безхмарне, чи захмарене - настільки грайливе, робить такі квітучі витинанки, що хоч-не-хоч, а віритися в те, що небо для тебе точно відкрите. Дай Боже, дочекатися наступного Великодня! 

Христос воскрес!

Воістину воскрес!

З 26 по 30 березня у школі пройшов Тиждень здоров"я.30 березня відбувся конкурс "Молодь за здоровий спосіб життя". Учні малювали плакати, підготували відеоролики на відповідну тематику та змагалися у конкурсі ікебан з лікарських рослин, овочів та фруктів.
      

9 класс зожники

10 заповідей Януша Корчака для батьків 
 Януш Корчак – видатний польський педагог, письменник, лікар і громадський діяч, який відмовився врятувати своє життя тричі заради дітей. У перший раз це сталося, коли Януш прийняв рішення не емігрувати до Палестини перед окупацією Польщі, щоб не залишати «Будинок сиріт» напризволяще. Вдруге – коли відмовився бігти з варшавського гетто. А в третій – коли всі мешканці «Будинку сиріт» вже піднялися у вагон поїзда, що відправлявся в табір, до Корчака підійшов офіцер СС і запитав: 
 – Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Хороша книга. Ви можете бути вільні.  
– А діти?
  – Діти поїдуть. Але ви можете покинути вагон. 
 – Помиляєтесь. Не можу. Не всі люди – мерзотники.
 Кажуть, що Корчак по дорозі в Треблінку розповідав дітям казки, щоб відволікти їх від важких думок. Ці епізоди настільки характерні для особистості «старого лікаря», настільки відповідають стилю всього його педагогічного і людського життя, що не виникає сумнівів – це було саме так. Януш Корчак – педагог, який відмовився покинути своїх дітей на порозі газової камери. Не покинув і загинув у німецькому концентраційному таборі Треблінка разом зі своїми вихованцями – дітьми з варшавського «Будинку сиріт», хоча міг би врятуватися. Після всього сказаного можна більше нічого не знати про Корчака. Пропонуємо вам ознайомитися з принципами виховання дітей, рекомендованих цією неймовірною людиною. 
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою. 
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це незворотний закон подяки. 
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш. 
4. Не стався до проблем дитини звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений – її життя таке ж складне, як і твоє, а може й складніше. 
5. Не принижуй! 
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
 7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе. 
8. Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід з плоті і крові. Це – та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це – розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але і душа, яка дана на зберігання.
 9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй. 
10. Люби свою дитину будь-якою: неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею – радій, бо дитина – це свято, яке поки що поруч. 

11 причин, почему Ваш ребенок  ведет себя  так ужасно

Народні прикмети на Благовіщення. 
Що можна і що не можна робити в цей день 

Воно відзначатиметься 7 квітня. Кожній людині варто бути дуже обачною у цей день. Прикмети Якщо на небі не вдалося порахувати жодної ластівки, значить, весна буде холодна і ще не скоро почне теплішати Якщо в Благовіщенську ніч на небі не буде жодної зірки, а Місяць «сховається» за шаром хмар, значить, кури будуть нести мало яєць Під ранок був мороз – чекай врожайний рік. Він виявиться вкрай сприятливим для вирощування огірків і груздів Гроза в день та вечір цього дня свідчить, що в цьому році буде дуже багато горіхів А ось якщо падатиме невеликий дощ, то до осені чекай дуже багатий врожай грибів, а також це говорить, що пшениця дуже добре вродить А ось негода вранці, сильний вітер, а місцями навіть туман віщували вкрай урожайне літо Одна із самих старовинних прикмет свідчить, що в цей день не можна нічого робити, адже навіть птахи не будуть вити свого гнізда сьогодні. Наші бабусі дуже часто кажуть, що будь-яка фізична робота у свято Благовіщення – це гріх, який складно спокутувати. При цьому наводять свою розповідь: колись зозуля послухалася такої прикмети і звила своє гніздо. Тоді ж Господь покарав її, більше вона не змогла вити гнізда. А тому донині підкладає свої яйця в чужі гнізда. Існує ще одна прикмета: треба було розтопити піч як можна сильніше. Потім кинути до неї кілька дрібок солі, коли і рік буде вдалим, і справи підуть на лад. А ось вже ближче до ночі багато жителів не вирішувалися запалювати світло в своєму домі, щоб не турбувати духів. Що можна робити в цей день: Збиратися у родинному колі, розмовляти і ділитися новинами Запрошувати в гості самих близьких людей, але не допускати галасливих торжеств Випікати великодні паски Їсти рибні страви Допомагати оточуючим при потребі, намагатися робити якомога більше добрих справ Просити прощення у тих, кого скривдили Що не можна робити в цей день: Займатися будь-якою фізичною роботою (прибирати, мити підлогу, щось майструвати або лагодити) Випивати алкогольні напої, крім освяченого вина в церкві і то лише в тому випадку, якщо людина дотримувалася посту весь час Вкрай заборонений інтимний зв'язок з чоловіком Веселитися і проводити гучні заходи, зустрічатися з друзями або колегами Багато хто не рекомендують у цей день митися, бажано зробити це на наступний день – в день Пасхи Для тих, хто любить порибалити також забороняється це робити. В цей день не можна вбивати тварин, тому і полювання суворо заборонене День Благовіщення вважається одним із самих сильних енергетичних днів у році. Тому багато хто воліє проводити його з близькими, просити вибачення, відмолювати гріхи у храмі і просити про допомогу святу Марію. Випадаючи в цьому році на Страсну Суботу, він набуває ще більшої сили, коли небеса відкриті для молитов і звернень людей.

Більше тут: https://1540.com.ua/news/narodni-prikmeti-na-blagovishchennia-shcho-mozhna-i-shcho-ne-mozhna-robiti-v-tsei-den_5131/
© Від Тарнополя до Тернополя

Як будуть проведені шкільні іспити у 2018 році

Міністерством освіти і науки затверджені орієнтовні вимоги до змісту атестаційних завдань для проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти в 2017/18 навчальному році.

Документом визначено зміст і особливості проведення шкільних іспитів у цьому навчальному році.

У Міносвіти зазначають, що у 2018 році строки проведення ДПА у початковій та основній школі визначатимуться шкільними педагогічними радами, а учні 11-х класів складуть випускні іспити у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Передбачається, що підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюватиметься з метою внутрішнього моніторингу якості освіти у формі підсумкових контрольних робіт з двох предметів: української мови і математики.

Підсумкові контрольні роботи укладатимуть учителі початкових класів за єдиними завданнями для усіх класів паралелі відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань. Атестаційні матеріали, що містять підсумкові контрольні роботи з української мови і математики у двох варіантах, має погодити педагогічна рада.

Контрольні роботи будуть проведені на другому чи третьому уроці, окрім понеділка і п'ятниці, а також днів перед і післясвяткових.

Державна підсумкова атестація здобувачів базової середньої освіти здійснюватиметься у письмовій формі з трьох предметів: українська мова, математика та предмета за вибором педагогічної ради.

Завдання для проведення іспитів укладатимуть вчителі школи. Рекомендації Міністерства освіти містять орієнтовні вимоги до змісту атестаційних робіт для учнів 9 класу, яких мають дотримуватись учителі при укладанні завдань контрольних робіт.

Результати іспитів не враховуватимуться при виставленні річних оцінок з предметів, з яких проводилось ДПА.

Державна підсумкова атестація здобувачів повної загальної середньої освіти буде проведена у формі ЗНО з трьох предметів: української мови, математики або історії України (період ХХ - початок ХХІ століття) та предмета за вибором учня.

Основна сесія тестування розпочнеться 22 травня та триватиме до 13 червня. Ті випускники, які через об'єктивні причини не зможуть взяти участь в основній сесії, зможуть скласти іспити під час додаткової сесії тестування.

БІЛЬШЕ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ДПА-2018

Для отримання оперативної інформації про завершення навчального року та перебіг ЗНО приєднуйтесь до сторінок Абітурієнт та Освіта.ua у Facebook.

Історія Вербної неділі

Наприкінці Великого посту християни всього світу відзначають велике свято. За традицією та історії ця дата знаменує Вхід Господній у Єрусалим. Початок своє це свято бере в 1 тисячолітті. Ісус Христос прийняв рішення зустріти свято світлого Великодня в місті Єрусалимі. За ним пішли його послідовники і простий народ, а мешканці Єрусалиму, почувши, що Ісус іде до них у місто, зустріли його пальмовими гілками. Так як бачили в Ісусі свого рятівника. Це свято в християнській релігії вважається найтрагічнішим, так як священиками саме в цей час було прийнято рішення вбити Ісуса. А народ захоплено зустрічавший його, незабаром зажадав розіп’яти Ісуса. Тобто поміняв свою віру на протилежну буквально в лічені дні.

Найсуворішій тиждень великого посту – вербний

Тому в честь такої скорботи Вербної неділі слід дотримуватися найсуворішого тижня Великого посту – так званого Вербного тижня.

Але крім християнських традицій зі святом Вербної неділі пов’язано багато відомих народних прикмет і традицій.

Традиції, обряди народів світу у Вербний тиждень

Це свято відзначається в багатьох державах Європи. В Україні, перш за все, з ним пов’язані прикмети про погоду та майбутній урожай. За старими повір’ями, щоб молода пара жила в щасті й достатку, теща в понеділок на Вербному тижні приносила в будинок молодого зятя подарунки.

У Болгарії і Росії відзначали Лазареву суботу. У цей день прийнято ламати гілки верби і з піснями обходити будинки. Опівночі молодь просилася в хату і починала злегка бити господарів гілками, примовляючи: “Б’ємо, щоб були здоровими”.

Традиційно в Білорусі пекли на це свято хлібці, в один з них закладали монету. Кому діставався цей хлібець, тому чекати удачі та достатку цілий рік. Якщо ж дівчина візьме цей хлібець, то їй належить вдало вийти заміж.

У сербів, чехів, болгар і словаків теж існує багато обрядів і традицій, пов’язаних з цим святом.

Що значив Вербний тиждень у слов’ян?

А ще у слов’ян це свято, крім християнської спрямованості, символізує відродження природи. Адже в цей час вже розпускається верба, радуючи око своїми пухнастими сережками.

З глибини століть до нас дійшла красива слов’янська легенда. Про те, що колись верба була жінкою. У неї було багато дітей, і вона стала сперечатися з самою Матір’ю-Землею про те, що вона плодовитее неї. А Мати-Земля у відповідь розсердилася і перетворила жінку в вербу. Тому в деяких областях до цих пір вважається корисним безплідним жінкам в дні свята з’їсти освячені вербні бруньки.

Народні звичаї і традиції на вербну неділю

До цих пір освячені гілочки верби народ наділяє очисними властивостями від псування і зглазу для домашньої худоби, від хижаків і злого ока недобрих сусідів. Тому в наш час в деяких місцях України, Білорусі, Росії ще збереглися звичаї, традиції та обряди, що здійснюються саме на вербну неділю.

У народі вважають, що вода з вербою допомагає позбутися багатьох хвороб. Тому купали немовлят у воді з вербними бруньками. Так само існує повір’я, що якщо прибити на ріг будинку освячений кілочок верби, то природна боязкість членів сім’ї піде.

Що роблять з вербними гілочками після освячення?

Вербні бруньки, сережки і гілочки, освітлені в церкві, слов’яни застосовували по-різному:

В Україні діти з’їдали вербні бруньки, щоб горло не боліло.

У Росії пекли печиво, драбинки з вербними кісточками і згодовували його худобі.

При виході з церкви необхідно з’їсти 9 вербних бруньок, щоб не боліли зуби.

У Білорусі було прийнято за традицією на Вербний тиждень відносити вербні гілочки на кладовище на могили родичів.

Навіщо святять гілки верби в церкві?

Гілочки верби святять і носять до церкви, бо освячені в церкві вважаються наділеними великою духовною силою. Тому хвора людина може використовувати її для лікування. При цьому в народі раніше вважалося що треба гілочкою верби бити по тілу, примовляючи: “Святий Дух, через вербу входь – хворобу відводь. Верба прийде – хворобу віднесе”.

Забобони на Вербну неділю

Вирішити проблеми з безсонням, допомогти у вирішенні важливих справ, навіть любовні проблеми вирішуються за допомогою верби. Молоді дівчата з нетерпінням чекали Вербний тиждень. Адже в ці дні можна подумати з ранку про вподобаного хлопця, а до вечора він прийде в гості. Вербну неділю наділяли такою енергетикою, яка могла допомогти втілити в дійсність потаємні думки і бажання.

Ще один звичай. Якщо у Вербну неділю посадити кімнатну рослину, то вважалося, що вона приверне в дім достаток і багатство. При цьому необхідно дотриматись всіх тонкощів цього обряду. Рослину необхідно саджати з товстим листям. Найкраще підійдуть рослини “грошове” або “доларове” дерево. Але, якщо ваша рослина протягом місяця зів’яне, то належить вам прожити всю решту життя у бідності.

Родинний оберіг на Вербну неділю

За слов’янською традицією родинний оберіг робиться саме в це свято. Для нього вам необхідно взяти стільки гілочок верби, скільки членів у родині. На ранковій зорі треба зв’язати ці гілочки в пучок. Піти до церкви на службу і освятити їх.

Після повернення додому треба випити свяченої води і заплести косу з вербних гілочок, при цьому уявити, що всі члени вашої родини взялися за руки і утворили коло.

Після цього найстарший член родини перед іконою Божої Матері повинен прочитати ці слова: “Вербою святий Павло махав, від нас недругів відганяв. Як правда, що Вербну неділю шанують, так і правда, що злі люди не пристануть. Амінь”. Читати слова треба 3 рази. А вінок потрібно зберігати в іконах весь рік, до наступного свята Вербної неділі.

Що заборонено робити у Вербну неділю?

Як і в будь релігійний святковий день, у Вербну неділю заборонено працювати. Тому краще всього заздалегідь приготувати всі гарячі страви, при цьому пам’ятати, що ще триває Великий піст. Тому страви повинні бути помірними і пісними.

Ще одне повір’я, у Вербну неділю не можна розчісувати волосся. Але це вам вирішувати, ходити нечесаними та дотримуватися старовинної традиції.

Народні прикмети на Вербну неділю

•  Літо буде вітряним, якщо в цей день дме вітер
•  Ясна погода у Вербну неділю принесе хороший урожай фруктів і злаків
•  Виганяти худобу вербою у Вербну неділю до великих надоїв молока
•  Верба в будинку на вікні – захист від вогню, граду і грому.

Свячена верба в народній медицині

Освяченим у церкві гілочкам верби в народі і народній медицині приписується велика магічна сила. Вважається великим гріхом топтати свячені в церкві гілочки верби. Тому, після служби прийнято спалювати навіть маленькі листочки.

Крім цього, в народній медицині часто використовують вербу. Готуються відвари з свяченої верби з травами для лікування головного болю. Вважається, що верба допомагає при лікуванні лихоманки, ревматизму, допомагає збити температуру. Листя верби прикладають до ран, а горілчані настої застосовують при захворюваннях кишечника.

Верба має велике значення в народній медицині. Знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і дають хворим – в повній впевненості, що допоможе. Відваром свяченої верби мочать голову і цим лікують головний біль.

Звичайно важко сказати, чи варто нам повністю довіряти старовинним обрядам, прикметам і звичаям.. Тому рішення приймати буде кожен самостійно.